logo-gmail-24 logo-calend-24
logo-drive-24

Добровольное пожертвование




 


Home Новости
Новости Украинской Евангельской Семинарии Богословия
Стратегічний план «УЄТС-2022» затверджено PDF Печать E-mail

26 травня відбулося засідання Правління УЄТС за головуванням єпископа Петра Миколайовича Залізного.

На засіданні обговорювали низку важливих питань місії УЄТС. Головним досягненням стало затвердження Стратегічного плану «УЄТС-2022», який буде головною дорожньою картою для УЄТС упродовж наступних 5 років.

Документ «УЄТС-2022» містить 7 стратегічних ініціатив, які охоплюють маже всі сфери діяльності УЄТС та передбачають стратегічний розвиток місії семінарії та її всебічну стабільність. Ці ініціативи зокрема мають на меті посилення існуючих напрямків служіння та розвиток нових, як-от богослов’я громадянства, місія у місті, міжкультурна місія, психологічне консультування тощо.

Стратегічний план “УЄТС-2022” розроблено за участі Правління УЄТС, виконавчої команди, представників від студентів та випускників УЄТС, пасторів, керівників організації та місій. Значну роль у створенні документа відіграли міжнародні партнери УЄТС, представники організацій Overseas Council International та Scholar Leaders international.

Ми віримо, що Стратегічний план «УЄТС-2022» допоможе нам ще ефективніше служити церквам і суспільству України, Східної Європи та Центральної Азії.

 
Просто починай щось робити й не бійся PDF Печать E-mail

Просто починай щось робити й не бійся

У нашій семінарії навчається дуже багато цікавих людей, є серед них пастори, лідери поклоніння, досвідчені служителі, керівники християнських організацій. Вільною слухачкою на курс «Миротворчість» (магістерська програма УЄТС із трансформуючого лідерства) приїхала з м. Бешкека (Киргизстан) Айнура Ормонова. Ми скористалися можливістю розпитати її про те важливе служіння, яким вона займається. Пропонуємо вашій увазі її свідчення.

Айнура Ормонова: «У Бешкеку я як член координаційної ради із соціального захисту населення при уряді Киргизстану займаюся тим, що допомагаю випускникам дитячих будинків та інтернатів, а також працюю з молодими людьми, які опинилися у складній життєвій ситуації. Крім того я — директор громадського фонду «Наш голос», який ми організували, щоб допомогти випускникам дитбудинків адаптуватися в суспільстві. Адже багато з них, опинившись сам на сам із незвичними для них реаліями життя та байдужістю суспільства, не витримують цього навантаження й починають красти, займатися проституцією, вживати наркотики. До речі, назву фонду дали самі діти, бо хочуть, щоб їх голос почули у суспільстві.

Фонд починався з пожертв самих його засновників. Потім ми провели акцію в соцмережах, і до нього стали долучатися жителі міста. Ми стараємося не брати фінансові пожертви, а залучати людей до цільової допомоги. Наприклад, у нас є «соціальний будинок», як ми його називаємо. То одні жертводавці раз на місяць привозять нашим підопічним продукти — витрачають на благодійність ті гроші, які раніше йшли у них на ресторан і розваги. Інші бізнесмени оплачують оренду цього будинку. Є люди, які не можуть допомогти матеріально, але мають велике серце й бажання бути корисними. Так, одна викладачка англійської мови, яка зараз на пенсії, допомагає нашим підопічним здобути знання іноземної мови. Взагалі, дуже багато роботи ведуть у нас волонтери. Без них ми не впоралися б.

У принципі, в нашій культурі закладено розуміння того, що треба допомагати іншим. Просто люди не акцентували на цьому увагу, кожен займався собою, своїми проблемами. Але зараз, коли питання сирітства дуже загострилося, слава Богу, народ починає розуміти, що слід сподіватися не на когось, не на допомогу іноземців, а на себе. І от, коли вже ми почали працювати своїми силами, на нас звернули увагу іноземні організації та стали надавати грантову допомогу. Весь цей час я сама напрошувалася на інтерв’ю, ходила по телеканалах, на радіо, в газети — скрізь. Мені було важливо, щоб громадськість дізналася про цю проблему і щоб держава не ігнорувала її. Тому що ми можемо допомогти обмеженій кількості випускників, а потрібна системна допомога. В нашому законодавстві ще немає закону про постінтернатну підтримку, і держава переживає різні кризи. Але ж випускники інтернатів є тут і зараз, і проблеми в них уже сьогодні. Ми знімали фільми про те, в яких нетрях вони живуть, як вони вмирають від ВІЧ-інфекції. Ми намагалися показати, що це наша молодь, наше майбутнє, яке ми втрачаємо. І паралельно показували, якими можуть бути випускники дитбудинків, якщо ними займатися, адже є багато й позитивних історій. І з часом держава стала повертатися до нас обличчям, принаймні усвідомлювати, що така проблема існує. Мене почали залучати як експерта в цих питаннях до роботи різних структур. Якось ми навіть організували в парламенті квест, який мав допомогти депутатам на своїй шкірі відчути, з чим стикаються випускники дитбудинків. Результатом всіх наших зусиль стало те, що з’явилися перші державні програми підтримки випускників дитбудинків, на рівні законодавства їх дорівняли до дітей-сиріт у медичному обслуговуванні, вирішено проблему прописки, зараз працюємо над розв’язанням проблеми надання житла.

Я хочу побажати всім, кому болить проблема випускників дитбудинків, не боятися починати щось робити для її розв’язання. Це не обов’язково має бути щось масштабне. Для початку достатньо взяти когось із них за руку, усміхнутися й запитати: «Чим я можу тобі допомогти?». Тобто, якщо ти побачив цю проблему, якщо вона постукала до тебе в серце, починай щось робити й не бійся. Відчуття від того, що ти зміг допомогти людині, ні з чим не порівняти».

 
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
ХРИСТИАНСКИЕ САЙТЫ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Церкви.com Церковь Христа Спасителя, Донецк, Украина