logo-gmail-24 logo-calend-24
logo-drive-24

Добровольное пожертвование




 


Home Новости
Новости Украинской Евангельской Семинарии Богословия
По буднях — характер, а в неділю — знання PDF Печать E-mail

Ексклюзивне інтерв’ю докторанта Карлова університету (Прага), пастора церкви "Джерело" (Карлові Вари), автора монографії "Четверте Евангеліє та його палестинський контекст" Олександра Тарасенка сайту УЄТС

—·· Розкажіть трохи про Ваше християнське життя й досвід служіння.

—·· Я прийняв хрещення в 1991 році і відтоді постійно перебуваю в лоні Церкви. З першого ж дня активно брав участь у служінні, щоправда не стільки в місіонерському, скільки в будівельному. Я завжди прагнув знань і публікувався. Але так сталося, що увірував і хрестився у відділених баптистів, тому засунув свою друкарську машинку під ліжко в будиночку, де ми збиралися, і сказав, що більше нічого не писатиму. Проте жага знань взяла своє. Був спекотний липневий день, я служив, працюючи лопатою, — земляні роботи найтяжчі. І тут сестра з іншої церкви принесла мені журнал «Християнське слово», де було написано, що мені присвоїли третю премію за мої оповідання. Щось в мені зламалося, і я поїхав на навчання. І відтоді, з 94-го року, я весь час навчаюся. Зараз закінчую докторантуру.

—·· А яка тема Вашої докторської роботи?

—·· Я досліджую Послання Якова. Взагалі, я займаюся найбільш єврейськими текстами Нового Заповіту: Євангелієм від Івана та Посланням Якова. По Івану в мене вже є публікація, то зараз я взявся до Якова.

—·· Розкажіть більше про курс, який Ви викладаєте в УЄТС.

—·· Я викладаю Євангеліє від Івана на рівні бакалаврату і намагаюся занурити студентів у життя євреїв, які прочитали це Євангеліє, щоб вони уявили, як ті сприйняли текст. Тому ми вивчаємо єврейську культуру, поглиблено вивчаємо текст Євангелія від Івана. І ми бачимо, наскільки важливою ця книга була для ранньої Церкви.

—·· А чим саме вона була важлива?

—·· Ну про це добре Кальвін сказав. Повторюючи отців Церкви, зокрема Августина, він зазначив, що синоптики описують тіло Христа, а Іван — Його душу. (Августин казав, що синоптики описують Христа як Людину, а Іван — як втілений Логос.) Тільки в Івана написано, що «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Ін.1:18).

—·· Наскільки знання, які Ви даєте, можуть знадобитися сучасним служителям?

—·· Чим глибше людина вивчає Біблію, тим ліпше вона використовує її як конституцію та як свій правовий статут. Тому що Біблія — це кодекси конституційного права (заповіді) і прецедентного права (як Бог працював з людьми). І ми, навіть не знаючи конституційного права, бачимо, як Бог вчиняв у певних випадках, і виробляємо свої правила.

—·· Як Ви вважаєте, наскільки потрібна теологічна освіта?

—·· Річ у тім, що ми 70 років жили за комуністичного режиму, який мав на меті заборонити церковну освіту, аби показати, що Церква — це зібрання темних бабусь, і так дискредитувати її. Коли пастор подавав уповноваженому у справах релігії списки тих, хто готувався до хрещення, то чиновник викреслював із нього всіх людей із вищою освітою. І зараз, коли ми отримали свободу, Церква за інерцією не хоче ставати розумним світлом. Парадокс: християни не хочуть отримувати теологічну освіту і водночас віддають своїх дітей навчатися престижних професій, які можуть дати їм добрий заробіток. Тобто для заробітку професіоналізм потрібен, а для церковного життя ні? Тим часом людина, яка хоче з кафедри переконати людей не прогинатися під цей світ, має дуже добре знати Біблію, розуміти, що в ній написано, вивчати не тільки саме Святе Письмо, а й літературу, написану навколо нього. Адже під час перекладу обиралося якесь одне значення багатозначних слів, і не завжди вдало. Наприклад, «Нехай станеться вам згідно з вашою вірою» (Мт. 9:29). «Віра» має три значення: «впевненість», «довіра» і «вірність». І насправді — не «згідно з вашою вірою», а «згідно з вашою вірністю». І це все мав би освічений пастор людям тлумачити. Завдання Церкви — освічувати своїх людей: передусім, для їхньої власної користі і, по-друге, з місіонерською метою. Щоб людина прийшла в церкву і побачила там не темряву, а світло знань — це в неділю. А потім ще є шість днів, щоб показати їй своє реальне життя, де не треба бути вченим, а треба бути миротворцем: гасити скандали, притягувати до себе людей. Я, наприклад, по буднях сиджу із чужими дітьми, поки батьки на роботі, ходжу в поліцію, щоб допомогти людям із пропискою, знаходжу для них роботу і житло. В принципі, це робота диякона, але ми починали баптистську церкву у Празі з нуля, тож я робив все. А от у неділю я в церкві говорю так, щоб люди, послухавши, почали думати. Тобто, робота пастора складається із двох частин: у неділю — це його знання, а всі решта днів — його характер.

—·· Що Ви хотіли б побажати нашим студентам?

—·· Коли я був студентом, мені багато людей жертвували невеликі кошти. Якось одна бабуся дала мені рівно стільки, скільки коштував мій квиток на поїзд. І це для мене був знак від Бога, що Він знає мої потреби. Уявляю собі, що, якщо мене захопить світ літератури і я піду з Церкви, плюнувши на темних бабусь, то коли прийду на Суд Божий, ці бабусі вийдуть як свідки Живого Ісуса і скажуть: «Ти ж пам’ятаєш, колись ми тобі останні свої гроші віддали. А ти все розтринькав». Тож, засновуючись на власному досвіді, я бажаю студентам, щоб вони навчалися й жили так, аби Бог і Його святі бабусі з церкви не пошкодували, що витрачали свої сили на цих студентів. Тобто, треба завжди працювати так, щоб твій наймач пишався тобою.

 
Поїхати в Україну, щоб побачити, що таке жива Церква PDF Печать E-mail

Ексклюзивне інтерв’ю єпископа Норвезької лютеранської церкви Ерлінга Петтерсена, яке він дав сайту УЄТС під час свого візиту до семінарії 18 квітня 2017 року

—      Розкажіть, будь ласка, про церковне життя Норвегії, особливо про участь у ньому молоді.

—      До Норвезької лютеранської церкви належить 80% населення Норвегії, близько 4 мільйонів осіб, але йдеться здебільшого про номінальних християн. Проте в нашій Церкві є дуже успішна освітня програма, до якої ми залучаємо людей після хрещення. Вона якраз фокусується переважно на дітях і молоді. Ця програма має різні рівні: для чотирирічних, шестирічних, дванадцятирічних дітей і особливий 8-місячний інтенсив перед конфірмацією, яку підлітки проходять у чотирнадцять років. Ми помітили, що в церквах, які добре дбають про молодіжне служіння — молодіжні табори, молодіжні групи прославлення, домашні групи, — дуже багато молодих людей продовжують брати участь у церковному житті й після конфірмації, в іншому випадку після конфірмації молодь переважно полишає церкву. На богословському факультеті, що служить нашій Церкві, тобто на якому навчаються студенти з усіх наших громад, особливу увагу спрямовано саме на молодіжне служіння. Кента Дін, викладач Принстонського університету (США, штат Нью-Джерсі), яку ми неодноразово запрошували на наш факультет, розповіла нам багато корисного про принципи роботи з молоддю. Як вона слушно зазначила, аби досягти молоді, потрібно більше уваги приділяти не християнським програмам, а християнській практиці, тобто, коли люди живуть за тими принципами, які сповідують. Ось що справляє враження на молодих людей. Різниця між часом моєї молодості й теперішнім полягає в тому, що зараз години богослужіння та й саму церковну будівлю використовують більш посвячено, ніж у мій час. І завдяки цьому молодь залишається в церкві.

—      Розкажіть про мету Вашого приїзду в Україну.

—      Причиною мого візиту в Україну було те, що я одружений із Туріт, а вона є членом Норвезького біблійного товариства. Щоразу, повернувшись з України, вона мені казала: «Ти маєш поїхати зі мною й побачити, що таке жива Церква». Вона просто закохана в Україну. Тож я вирішив, що, як тільки в мене з’явиться така можливість, я поїду з нею. До того ж я вже давно знайомий із Анатолієм Васильовичем Райчинцем, директором відділу зовнішніх відносин Українського біблійного товариства, і сам як єпископ беру участь в роботі Норвезького біблійного товариства. Наша Церква завжди підтримує діяльність біблійних товариств, зокрема й УБТ. Ми розгадали секрет біблійних товариств: вони відкриті до всіх церков, тобто, коли я розмовляю з православним священиком чи баптистським пастором, вони для мене абсолютно однакові, якщо йдеться про Біблію. І ще один фактор, який посприяв моєму приїзду в Україну: ми стежимо за новинами, ми співчуваємо та вболіваємо за всіх, хто потерпає від воєнних дій, і молимося, щоб мир прийшов у цю країну. У Львові я відвідав церкву, в якій висять портрети загиблих на Майдані. Я бачив, як люди дивляться на ці портрети й плачуть, і наочно переконався в необхідності молитви за Україну.

—      Як Ви вважаєте, чи теологічна освіта потрібна широкому загалу, а чи лише тим, хто збирається використовувати її у своїй професійній діяльності або служінні?

—      Я б якраз сказав, що богословська освіта потрібна в першу чергу широкому загалу. У нашій Церкві ми дуже багато інвестуємо в катехізаційні програми. Навчання на богословському факультеті в нас триває 6-7 років, але бакалаврську програму з молодіжного служіння можна прослухати за 3 роки, і вона користується великою популярністю у випускників шкіл. А ще всі викладачі богословського факультету задіяні в церковних служіннях, насамперед у проведенні біблійних уроків для прихожан. Наші прихожани усвідомлюють, що їм потрібна теологічна освіта. Тому одним із основних завдань пастора є крім проповідування ще й забезпечення навчання пересічним прихожанам.

—      І наостанок наше традиційне запитання: що Ви хотіли б побажати нашим студентам?

—      Передусім я бажаю їм живої участі в житті Церкви й прагнення служити. У Мартіна Лютера є одна дуже важлива фраза: «Якщо кожен буде служити своєму ближньому, то світ наповниться служінням». Я бажаю такого служіння студентам вашої семінарії.

 

 
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
ХРИСТИАНСКИЕ САЙТЫ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Церкви.com Церковь Христа Спасителя, Донецк, Украина