logo-gmail-24 logo-calend-24
logo-drive-24

Добровольное пожертвование




 


Home Новости Нехай здійсниться Божа воля
Нехай здійсниться Божа воля PDF Печать E-mail

Дмитро Ігнатенко, пастор церкви с. Шпитьки, випускник УЄТС 2016 року:

Я не планував вступати до семінарії. Із 9-го класу активно займався художньою самодіяльністю, художнім словом, і моєю «ідеєю фікс» був вступ до театрального інституту. Я серйозно готувався до цього, навіть записався в 11-му класі до музичної школи на вокал. Брав участь у різних конкурсах, займав перші місця. Усі навкруг, окрім хіба що батьків, які не дуже раділи цій перспективі, вітали моє рішення. Я вважав, що Бог веде мене саме таким шляхом. Залишалося буквально кілька тижнів до вступних екзаменів. І тут я зустрів свого наставника, і він спитав, чи справді я маю внутрішню впевненість, що Бог хоче бачити мене саме на цьому полі. Наступного дня дорогою до школи я зрозумів, що такої впевненості в мене немає, натомість прийшла думка, що маю вступити до якогось біблійного коледжу чи університету, щоб утвердитися у вірі та ліпше пізнати свою дорогу. Так я опинився в УЄТС.

І далі так само. Багато хто із вас знає, що я впродовж свого навчання в семінарії неодноразово їздив в АТО, служив капеланом. Тож після закінчення УЄТС планував повністю присвятити себе капеланському служінню. Обставини сприяли цьому рішенню — знайшлася організація, яка готова була взяти мене під свою опіку. І я думав, що саме такою є відповідь Бога щодо мого служіння. І тут, буквально за місяць до випуску, до мене звертається мій пастор із пропозицією прийняти церкву. А я знав цю церкву. З неї вже пішло два пастори. Я не вважав, що зможу щось там змінити. Коротше, ця пропозиція мене не обрадувала, до того ж я мав інші плани. Але одразу відмовити було якось некультурно, тож я вирішив один раз таки з’їздити туди. Ми з пастором приїхали на богослужіння. Я подивився: церква як церква, не гірша за інші. І мені стало її шкода. Я зламав усі свої плани та став пастором цієї церкви, бо відчув, що саме такою є воля Божа.

Не завжди обставини нашого життя говорять про Божу волю щодо нас. Мене найбільше дивувало в семінарії, що неможливо було передбачити, хто ким стане після її закінчення. Хтось приходив на навчання в бажанні служити, а потім десь губився. А хтось вступав, щоб відкосити від армії, а випускався сформованим служителем. Ніколи не міг би подумати, що живу в одній кімнаті в гуртожитку з майбутніми пасторами. Я знаю, що кожен із студентів уже з першого курсу стикається з різними викликами, замислюється про свій подальший шлях. Я сам був такий. Озираючись назад, я бачу прихований шлях, яким вів мене Господь. Хочу закликати вас не забувати про тишу в душі, в якій Бог може проговорити до нас, і не забувати, що воля Божа в нашому житті має бути найголовнішою. Нехай обставини не вводять вас в оману, хоч би якими сприятливими вони були. В душі має бути стержень, переконання, що саме такою є воля Божа. Він не діє за ситуацією, в Нього є чіткий план щодо кожного з нас. Тож нехай цей план здійсниться.

 
ХРИСТИАНСКИЕ САЙТЫ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Церкви.com Церковь Христа Спасителя, Донецк, Украина