logo-gmail-24 logo-calend-24
logo-drive-24

Добровольное пожертвование




 


Home Новости Хрест найяскравіше сяє у звичайному житті
Хрест найяскравіше сяє у звичайному житті PDF Печать E-mail

Із проповіді ректора УЄТС І. І. Русина на загальносемінарському богослужінні 30 травня 2017 року

«Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх». (До Євреїв 12:1-3)

Послання до Євреїв написане гарною мовою, але про негарні речі, які ми воліли б не бачити в біблійних текстах — це попередження про відхід від Бога, від Ісуса Христа. Звісно, нам набагато комфортніше було б вірити в те, що спасенний одного разу — спасенний назавжди. Я справді в це вірю, вірю, що я в руках Господніх і ніхто й ніщо мене з них не може вирвати… окрім мене самого. І цей текст говорить нам, що ми маємо розуміти своє життя як певного роду марафон, певний шлях. І неважливо, як ми його починаємо — важливо, чи закінчуємо ми його взагалі (добігти б), і як ми його закінчуємо. Автор Послання до Євреїв каже, що маючи таку хмару свідків (і в 11-му розділі перелічено дуже багато героїв віри), ми мусимо скинути із себе те, що заважає нам рухатися вперед. І робити це ми повинні, сфокусувавши свою увагу на Ісусі Христі.

Що далі, то більше прискорюється життя. Ми дедалі швидше біжимо й дедалі менше встигаємо. І дуже багато є моментів, які відволікають нашу увагу, збивають наш фокус. Ми можемо збитися зі свого курсу. І в цьому тексті автор говорить, щоб ми замислилися про хрест Ісуса Христа, про той подвиг, який Він здійснив заради нас.

Дуже легко сформувати перше враження, але дуже тяжко його підтримувати. Є одна велика помилка. Коли ви стартуєте, то в перші моменти відчуваєте приплив сил, ви навіть дивуєтеся, як швидко можете бігти. Але досвідчений бігун знає, що в цей час треба себе притримувати, бо буквально через п’ять хвилин ви втратите всі свої сили. Я був минулого тижня на Європейському лідерському форумі і зустрів там Саймана, з яким ми колись служили в Азербайджані. У розмові я між іншим похвалився йому, що зайнявся бігом. Він зрадів і сказав, що недавно саме пробіг марафон, тож пропонує мені побігати разом вранці. Відступати не було куди, тож я побіг із Сайманом. За ці п’ять кілометрів я побив усі свої рекорди, тому що був хтось, хто біг швидше за мене. І в той момент я зрозумів, як важливо мати когось поруч, хто сильніший за тебе, хто може служити для тебе орієнтиром. У присутності такої людини ми стаємо сильнішими. Це та «хмара свідків», про яку говорить апостол. І нам у нашому житті дуже важливо бути частиною громади, в якій є хтось сильніший за тебе, на кого ти можеш рівнятися, і в якій ти сам можеш бути моделлю для когось слабшого.

Любов до Бога ми можемо виявляти по-різному. Мати культове приміщення, в якому громада збирається для проведення богослужіння, — це важливо. Літургійні символи, знаки, слова й образи, архітектура — це все потрібно. Але найбільше, те, що торкається серця Бога, — це, коли хрест Христа стає моделлю нашого повсякденного життя, нашого ставлення до себе, іншого та інших. Це і є шлях учнівства, добровільного, зумовленого не обставинами чи страхом, а любов’ю до Ісуса та захопленням Ним. Коли в нас сяє Христос, це сяйво чудесним чином приваблює й запалює інших.

Хрест є єдиною основою нашого життя. У хресті ми знаходимо велике заспокоєння, велику надію, велику радість, але водночас і велику відповідальність. Хрест Христа найяскравіше сяє не в абстрактних розважаннях чи надзвичайних героїчних подвигах. Найяскравіше він сяє у звичайному житті, у наших стосунках з іншими, особливо з тими, хто нижче за нас, хто залежить від нас і нас потребує. Хрест Ісуса кидає нам виклик, тому що першими, хто отримав Євангельську Звістку про народження Месії, були прості пастухи. І далі через все Євангеліє від Луки проходить соціальна значимість місії Ісуса Христа.

Одна із проблем Коринтської церкви була в неповазі її членів до ближнього. Апостол Павло пише їй: «А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю. Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається. Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!» (1Кор. 11:20-22). Осоромлення немаючих прирівнюється до зневаження Церкви. І тут немаючих треба розуміти в ширшому контексті, не тільки тих, які не мають грошей. Дуже добре, коли в нашому оточенні є хмара свідків, сильніших за нас, в яких ми можем повчитися. Але іноді ми маємо стати цим свідком для когось іншого, бути джерелом підтримки, джерелом мотивації в житті іншого, тому що ми частина громади, нової громади Ісуса Христа, де царює мир, прийняття та підтримка.

Цікаво, що й щойно прочитаний текст, і той, з якого я почав, говорять про певну дисципліну. Коли ми не маємо наснаги до продовження шляху, ми можемо робити це силою дисципліни. І нехай Господь допоможе нам приймати ці настанови як керівництво до дії.

 
ХРИСТИАНСКИЕ САЙТЫ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Церкви.com Церковь Христа Спасителя, Донецк, Украина