logo-gmail-24 logo-calend-24
logo-drive-24

Добровольное пожертвование




 


Home Новости Попіклуватися про майбутнє Церкви
Попіклуватися про майбутнє Церкви PDF Печать E-mail

Ексклюзивне інтерв’ю виконавчого директора «ССХ Україна» Юлії Николайчук, яке вона дала сайту УЄТС 24 листопада 2017 року під час викладання в семінарії курсу «Служіння студентам»

—      Розкажи про себе.

—      Я в студентському служінні з часів свого навчання у виші, тобто вже понад п’ятнадцять років, з яких одинадцять років беру в ньому участь як працівник. Я й до Бога прийшла через студентське служіння в Житомирі, коли навчалася в педагогічному інституті. Стала працівником ССХ в Криму в 2007, потім мене перевели до Києва, ще за кілька років я стала координатором Київського регіону і ось тепер третій рік є виконавчим директором ГО «ССХ Україна».

—      Розкажи трохи про цю організацію.

—      ССХ — це студентський рух, який існує в Україні вже двадцять п’ять років. Звісно, ми розвиваємося під амбрелою міжнародного руху IFES, розпочатого ще в 1947 році студентами Оксфорда, які вирішили молитися за свій виш і поширювати в ньому християнські цінності. Таким чином, наша місія полягає в тому, щоб дати можливість кожному студенту почути Євангеліє. Мети ми досягаємо через віруючих студентів. Ми прагнемо прийти до вишу, бажано через парадний вхід, знайти в ньому віруючих студентів, дати їм усі необхідні ресурси, щоб вони могли бути місіонерами у стінах свого навчального закладу.

—      Як ви знаходите віруючих студентів?

—      По-різному: роблячи оголошення в церквах, через презентації, вивішуючи у вишах запрошення до участі в проектах. Віруючі студенти відгукуються, тому що нині не так легко навіть зберігати віру в середовищі однолітків, адже на них чиниться певний тиск. І їх хвилює питання, як опиратися цьому тиску. А ми даємо можливість не тільки зберегти свою віру, а ще й поширювати її. Тож віруючі студенти йдуть на контакт, і ми створюємо у виші спільноту з представників різних церков, об’єднаних довкола мети поширення Євангелія.

—      Які заходи для невіруючих студентів ви зазвичай організовуєте?

—      Ми починаємо з Тижня першокурсника. Це переважно соціальний проект, але в ньому є й євангелізаційний елемент. Суть цього заходу полягає в задоволенні насущних потреб першокурсників. Річ у тім, що, опинившись у незвичному середовищі, вони почуваються розгубленими, не знають як поводитися і що робити, не знають тих можливостей розвитку, які існують у виші поза навчанням. Тож ми даємо їм певні лайфхаки, розроблюємо для них карти, серед іншого даємо інформацію і про можливість участі в ССХ.

Також ми організовуємо у вишах Тиждень місії — це дні насиченої євангелізації, що має інтелектуальний характер. Тобто, ми створюємо платформи для дискусії на гострі, актуальні теми, як-от «Чому Бог обмежує мою сексуальність?», «Чому Бог, якщо Він такий добрий, допускає страждання?» тощо. Подискутувати приходять і студенти-агностики, і атеїсти. Важливо, що пошук відповідей відбувається саме в атмосфері дискусії. А ввечері ми організовуємо вистави, концерти за участі різних гуртів. І там вони вже можуть глибше замислитися про те, чи можна довіряти Біблії, що означає бути християнином.

—      Це відбувається на нейтральній території, поза церквою?

—      Так. Важливо розуміти, що одразу студент не піде в церкву. Треба створити для нього умови в університеті, щоб зацікавити.

—      Уявімо собі, що Добра Звістка знайшла відгук у душі студента. Що відбувається далі?

—      У нас дуже сильний акцент робиться на учнівстві. Тобто з зацікавленими починають займатися наші працівники або підготовлені студенти, які мають на меті воцерковлення тих, хто прийняв рішення йти за Христом. Іншими словами, ССХ — це рука Церкви в університеті. Ми заходимо туди, зацікавлюємо, можемо навіть привести до покаяння, а потім передаємо людину Церкві.

—      Наскільки я пам’ятаю із свого досвіду, в 90-х роках існував шалений опір з боку адміністрації навчальних закладів — зайти до них офіційно християнським організаціям було практично неможливо. Чи змінилося щось у цьому плані зараз?

—      У різних вишах по-різному. Є в нас офіційно зареєстровані осередки, наприклад, у Могилянці, Харківському університеті ім. Каразіна та інші. Це відбувається так: ми приходимо в ректорат і кажемо, що хочемо мати в університеті не лише дискотеки й кав’ярні, а й дискусійний християнський клуб, показуємо списки зацікавлених. Якщо адміністрація є лояльною до християн, то вона дає згоду, виділяє аудиторію тощо. Тут багато важить ініціатива самих студентів та авторитет нашої організації. Часто університет заходить на сайт ССХ, щоб ознайомитися із сутністю руху. Ми переформотували свій сайт так, щоб матеріали були викладені зрозумілою невіруючій людині мовою.

—      А чи існують у вас якісь заходи для віруючих студентів?

—      У нас є, як я вже казала, індивідуальне учнівство, є щомісячні освітні зустрічі для лідерів і щорічна конференція «Сіль» для них, на яку ми запрошуємо топ-спікерів для висвітлення актуальних тем, також є кілька конференцій міжнародного рівня, місіонерські поїздки до Грузії й Молдови. Окрім того, є багато сфер всередині руху, де віруючі студенти можуть послужити: дискусійні клуби, євангелізації, живі бібліотеки — це коли запрошують професіонала (живу книжку), який може поділитися своїм багаторічним досвідом.

—      А ці професіонали повинні бути лише добрими фахівцями чи ще й християнами?

—      Ми завжди обираємо віруючих фахівців, тому що нашою головною метою є показати саме християнські цінності, зокрема й через професійну діяльність людини.

—      Чим відрізняються ваші заходи від молодіжного служіння, яке проводиться в церквах?

—      Мене засмучує розуміння сьогоднішніх християнських громад щодо «Церкви у стінах». Дуже важливо виходити за межі церковних стін. Університети були від початку засновані Церквою. Таке враження, що Церква про це забула і не готова туди йти. Коли ми запрошуємо пасторів бути спікерами в університетському, академічному середовищі, для багатьох із них це виклик, бо вони не вміють говорити зрозумілою секулярній спільноті мовою. Тим часом, Церква має розуміти, що сьогодні просто так люди в неї не прийдуть, а якщо й прийдуть, то з якимись екстремальними потребами. Якщо ж говорити про прихід до Церкви інтелектуалів (а це важливо, бо вони — наше майбутнє, адже фахівці різного рівня завтра кермуватимуть нашою країною), то Церкві слід не боятися виходити зі своїх стін і йти до університетів. І найкраще це робити через своїх віруючих студентів, які належать до академічного середовища. По-перше, вони приводитимуть невіруючих до церквов, а по-друге, на власному досвіді засвоять науку лідерства. У нас є багато прикладів, коли після навчання такі студенти стають готовими лідерами й очолюють молодіжне служіння у своїй громаді.

—      Чи виникала в ССХ ідея залучати студентів богословських навчальних закладів до свого служіння?

—      У нас є гарний досвід співпраці зі студентами семінарій. Їм є що дати: вони можуть пожвавити дискусію, відповісти на складні запитання. Водночас у нас також є, що дати їм, тому що зазвичай семінаристи залишаються в зоні комфорту, в тепличних умовах. Тож, коли вони приходять до нас, то навчаються, як спілкуватися з невіруючими, як говорити до них зрозумілою мовою. У нас є досвід, коли студенти семінарій ставали волонтерами, а потім і працівниками ССХ. Тож ми заохочуємо таку співпрацю. На курсі, який викладала в УЄТС, я побачила, що вашим студентам цікава апологетика, вони тягнуться до такого. Я вірю, що вони або своє щось створять, або інших навчать, бо в них є цікаві проекти.

—      Що Ви можете побажати студентам УЄТС?

—      Коли я слухаю студентів, я завжди сама від них багато чого вчусь, бо це розумні молоді люди з великими амбіціями й дуже цікавими, інколи геніальними ідеями. Але водночас вони ще не дуже вірять, що реалізувати ці ідеї насправді можливо. Тож я хотіла б підбадьорити студентів вірити в те, що Бог може використовувати їх у великих справах. Просто їм треба починати реалізовувати свої ідеї поступово, крок за кроком. В Католицькому університеті є таке гасло: «Візьми й зроби». Хочу побажати цього вашим студентам. А також хочу побажати використати час навчання для свого інтелектуального розвитку, щоб у подальшому вести дискусію з невіруючими інтелектуалами на належному рівні.

 
ХРИСТИАНСКИЕ САЙТЫ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианская библиотека. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Церкви.com Церковь Христа Спасителя, Донецк, Украина