Ексклюзивне інтерв’ю з д-ром Робертом Келвертом, яке він дав сайту УЄТС під час свого викладання на весняній сесії магістерської програми «Місія в місті»

 

  • Розкажіть, будь ласка, для початку трохи про себе, про свою родину, освіту та служіння.

 

  • Я із Шотландії. Маю дружину Леслі-Енн, четверо дітей і семеро онуків. Я був пастором у трьох містах, зокрема 12 років у Глазго, потім 19 років у великому портовому місті Роттердамі (Нідерланди), де в самому центрі розташовувалася міжнародна церква, в якій я служив. Там виросли наші діти й роз’їхалися по світу: один син живе і вчителює в Каліфорнії, другий в Лондоні — він бізнесмен, решта двоє залишилися в Нідерландах — син викладає, навчає дорогобудівництва, а донька нещодавно приїхала до Амстердама насаджувати нову церкву. Я щасливий, що всі мої діти йдуть за Господом і люблять Його всім серцем. Чотири роки тому, вже без дітей, ми переїхали в невелике містечко Данді, що на східному узбережжі Шотландії. Ми залучені там у денне служіння, яке охоплює всі верстви населення, від бізнесменів до найнижчих прошарків. Ще в Нідерландах, коли служив у євангелізаційному альянсі, я розробив урбаністичну теорію. Тому досі маю привілей подорожувати різними країнами, зустрічатися з пасторами, служителями, надавати й отримувати консультації.

 

  • Хотілося б тепер поговорити про курс «Теологія урбаністичної місії», який Ви викладаєте в УЄТС. Він новий для нашої семінарії, як, зрештою, і вся програма «Місія в місті». В чому особливість цього курсу, що нового можуть почути студенти, передусім ті, хто живе у містах?

 

 

  • Ми живемо в урбаністичному світі — це означає, що міста переповнені людьми і змішанням культур. Наприклад, в Європі понад 70% населення живе саме у містах. Але я зрозумів, що у багатьох міських церков немає, однак, бачення, як досягати жителів свого міста. Церкви, зосереджені на місії, можуть, скажімо, бачити об’єктом цієї місії лише певну категорію людей: молодь, безхатченків чи бізнесменів. Інші церкви опікуються тими людьми, які живуть неподалік — йдуть служити в сусідні школи, лікарні тощо. Але мета цього курсу спонукати пасторів до роздумів про роль їхніх церков у межах цілого міста. З огляду на те, що курс богословський, ми вивчаємо це питання з точки зору Біблії. Розглядаємо ті уривки, в яких ідеться про великі міста, розглядаємо характери персонажів, що там діяли. Наприклад, ми говорили про одного дуже неспокійного служителя — про Йону, якого Бог послав у Ніневію; сьогодні говоритимемо про Неемію, котрий своє служіння здійснював, налагоджуючи стосунки з іншими лідерами. На мою думку, Біблія дуже цінний подарунок для тих, хто хоче мати велике бачення. В людей є уявлення, що Біблія — це про пустелю, про пасовища й овець. Але на цьому тижні ми з’ясували, що Біблія — дуже урбаністична книга. Ми навіть з’ясували, що Ісус навчав Своїх учнів в урбанізованій Галілеї. І в цьому велелюдному, гомінкому середовищі, яким є місто, ми маємо відшукати для себе місце миру і спокою, місце «шалому».

 

  • Нещодавно у нас відбувся круглий стіл, присвячений місії в місті, і одним із запитань було «Яка різниця між селом і містом?» Хотілося б почути і Вашу відповідь на це запитання.

 

 

  • Є очевидна різниця, що лежить на поверхні: розміри і кількість населення. Але, якщо зазирнути глибше, то місто і село відрізняються одне від одного тим, як у них все працює всередині. Скажімо, є міста, які з повним правом можна назвати селом. Наприклад, Лондон, де ви можете зустріти людей, які пам’ятають, що їхній район колись був околицею міста. Село, в моєму розумінні, має стосунок до краси, вільного простору, простоти життя, спілкування з невеликою кількістю людей.

 

  • Маю зазначити, що є люди, які живуть у селі, а працюють у місті — це окрема категорія з, так би мовити, міксованим стилем життя — вони можуть обирати, де їм жити, де працювати. Але у тих, хто живе безпосередньо в місті, такого вибору немає. Мешканці міста стають залежними від умов свого проживання (в якій поліклініці обслуговуватимуться, де купуватимуть їжу, чим підтримуватимуть свою самооцінку) та навіть від церкви, в яку ходять. Тобто, на певні структури покладено відповідальність за умови та спосіб життя містян. В селі люди самостійно приймають рішення, належать до певної церкви й не мають потреби у спілкуванні з великою кількістю людей. У місті все по іншому: ви мусите шукати шляхів для розвитку взаємин з багатьма людьми й на цьому будувати своє життя.

 

 

  • Чи є в місті специфічні категорії людей, що їм ми можемо служити, категорії, яких не зустрінеш у селі?

 

  • Звичайно люди, які переїздять до міста, шукають підтримки державних структур, тому не дивно, що в більшості до міста мігрують саме бідні люди. Ми організовуємо в містах служіння для бідних, яке назвали «Звільнення». Також нам треба розуміти, що маємо потурбуватися про створення служіння для біженців, бо потерпілі, скажімо, із Сирії чи Близького Сходу приїздять переважно до міст. Є речі, про які люди часто не замислюються. Наприклад, у місті є багато потворних районів, в яких людям немає де прогулятися, насолодитися красою, зайнятися спортом чи понюхати квітку. А бідні потребують цього так само, як і багаті. Тому маємо подумати над тим, щоб запроваджувати й рекреаційне служіння.

 

  • Яка мета нашого служіння в місті?

 

  • Кожне місто потребує церков. Тому є дві мети: започатковувати нові церкви і тримати вже існуючі церкви в живому стані. Дуже важливо зосереджуватися на підтримуванні церков у здоровому стані. Багато своїх послань Павло написав саме з цією метою. Можемо також оновлювати церкви, як це робив Павло, коли обходив церкви Середземномор’я. Крім того ми розуміємо, що багато людей в містах взагалі не переймається відвідинами церкви, тож ми маємо розвиватися й думати, як залучити їх до церковного спілкування. Наприклад, сьогодні ми говорили про те, що недостатньо будувати храми й запрошувати туди людей, щоб вони просто приходили. Ми маємо йти до людей і замість храмів будувати скинії. Скажімо, засновувати каплички у торговельних центрах, ставати капеланами у футбольних клубах і т. і., тобто наше служіння має бути вживлено в звичайне міське життя.

 

  • Ваші побажання студентам?

 

  • Я бажаю, щоб студенти вчилися в минулого, вивчаючи свою історію, жили сьогоденням і замислювалися про майбутнє, щоб будували сьогодні ті стосунки, які допоможуть завтра. Живіть в місті, вивчайте Біблію, і нехай Дух Святий провадить вас. І питання, яке я хочу вам залишити: «Чи справді ви любите своє місто і чи є у вас бачення для цілого міста?»

 

 

 

Додати коментар

Залишити коментар тут:


Захисний код
Оновити

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075