Олександр Ситніков, студент сертифікаційної програми із психології «Основи душепіклування та практичного консультування»:

 

Я дуже вдячний Богові за те, що Він торкнувся мене, змінив, що привів мене до цього чудового навчального закладу, до семінарії і що я можу ділитися з вами своїм свідченням.

 

Друзі, я щаслива людина. Але я зрозумів лише у 45 років, що таке щастя і як це — бути щасливим. Зараз мені 50. У мене є дружина, діти, і, найголовніше, у мене є те, що мене надихає, радує. У мене є чітке розуміння, для чого я живу, розуміння, що хоче Бог зробити зі мною й через мене.

 

Так було не завжди. Були злети й падіння, були образи, ненависть, злоба, гіркота, роздратування, заздрощі, ревнощі, осудження. Були лицемірні, підлі вчинки. Колись я був моряком, ходив у Середземне море. Був студентом. Займався бізнесом. У 90-х роках не уникнув і кримінальних моментів. Мене підстрелили, і, лежачи в лікарні, я думав: «Як так: у мене ж маленька дитина, а мені доведеться сидіти у в’язниці?» І тоді я вперше помолився Богові. Не пам’ятаю як, але я звернувся до Нього. Наступного дня мене мали забрати в ув’язнення. І, уявляєте, мене не забрали, відпустили під підписку про невиїзд. А потім моя справа загубилася, і, таким чином, я уникнув в’язниці. Тоді я викинув із голови, що це чудо здійснив для мене Бог, я казав усім: «Мені пощастило».

 

_MG_7400.jpg

 

Але все ж таки із часом я став шукати Бога, шукати обставин, які могли б мене змінити, людей, які б мене змінили. Я ходив до екстрасенсів. Пішов до Православної церкви. Їздив у паломництво в Почаївську лавру, в Єрусалим. Виконував усі обряди, хіба що на коліна не ставав, бо гординя не дозволяла. Мені здавалося, що я вірю в Бога, що я Його знаю. Але я не змінювався: курив, пив, матюкався, як і раніше. Навіть гнав християн, які вірили не так, як я: на той час я був депутатом і віддав розпорядження закрити одну протестантську церкву.

 

Я думав, що будь-які проблеми можна вирішити за допомогою грошей. У мене були великі гроші. Я міг собі дозволити купувати джипи, квартири, їздити відпочивати в дорогі країни. Начебто живи й радій. Але радості не було. У серці була пустота. І цю пустоту я заповнював, чим тільки міг, усім, що дозволяють собі ті, хто має владу.

 

І ось п’ять років тому у мене виникла потреба у великій позичці. Мені порадили звернутися до одного чоловіка, віруючого. Я зустрівся із ним. Очі в нього світилися. Я подумав тоді: «Мабуть, покурив щось». У мене й гадки не було, що очі в людини можуть світитися від чогось іншого. Ми потиснули один одному руки, і він сказав: «Можеш повторити за мною кілька фраз?» Звісно, я погодився, адже на кону стояли великі гроші, які мені були потрібні. Я повторив. І після слова «амінь» забув по що прийшов. Я сказав цьому чоловікові, що хочу знову з ним зустрітися.

 

Ця людина привела мене до Христа, привела саме до тієї церкви, яку я хотів закрити. Я стояв на колінах, ридав. Така скруха була в серці, що словами не передати, це треба тільки пережити. Бог взяв мене за руку. Він зцілив мене від гепатиту С, передцирозного стану печінки, пухлин лобної та потиличної частин. Я важив 105 кг, а зараз важу 85. У мене було зруйноване все. Я починав з нуля. Але я так хотів пізнати Його, я й досі так хочу зрозуміти, Хто Він.

 

_MG_7405.jpg

 

Бог вклав мені в серце те, що я тепер не можу пройти повз людину, яка потребує допомоги. Я підхожу до таких людей і прошу їх: «Можете просто повторити за мною кілька фраз?» Вони повторюють і багато хто з них плаче. Принаймні, не було жодної людини, яка прогнала б мене за це прохання. Я щиро радий, що Бог веде мене, що Він дав мені дружину й розуміння того, ким є для чоловіка дружина. Я раніше не розумів ролі дружини, не знав, яка сила сходить від неї і яка повнота. Бог звільнив мене від залежності й продовжує звільняти. Він вдихає в мене неймовірну силу, радість, любов, тепло й бажання турбуватися про людей, які мене оточують і не знають, хто такі ми, християни, насправді.

 

І, як сказав сьогодні переді мною викладач і пастор Сергій Леонідович Флюгрант, пам’ятаймо завжди, що найголовніше — це особисті стосунки з Богом.

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075