Розмова із випускником бакалаврської програми УЄТС «Богослов’я та християнське служіння» 2015 року Ігорем Бродіним, нині капеланом ЗС України

 

― Розкажіть, будь ласка, про себе.

 

― Я родом із Житомира. На навчання в УЄТС вступив у 2004 році. Три роки навчався на денному відділенні, потім взяв академвідпустку і відновив навчання лише у 2014 році. Дописав усі роботи, зробив усе, що було потрібно, і в 2015 році закінчив нарешті бакалаврську програму «Богослов’я та християнське служіння» та отримав диплом бакалавра. На волонтерській основі служив капеланом в зоні АТО. Тепер офіційно працюю на посаді капелана Збройних Сил України.

 

― А як Ви, взагалі, стали капеланом?

 

― Від самого початку бойових дій на Сході я хотів стати священиком Збройних Сил України. Але тоді можливості увійти в штат не було― не було ще такої посади. Я шукав через Інтернет і знайшов об’єднання священиків-волонтерів різних конфесій, які їздили в зону АТО. Це об’єднання називалося міжконфесійним батальйоном військових капеланів. Тож я вступив у цей батальйон. Ну а тепер, бачите, з’явилися нові можливості. Тепер уже робота капелана стає офіційною. І я думаю, це тільки початок. Думаю, капеланство і навчання цій справі буде розвиватися далі, і УЄТС зіграє в цьому не останню роль, готуючи людей з богословською освітою для армії.

 

brodin.png

 

― До речі, щодо диплома. Наша семінарія має європейську акредитацію, але ще не має державної акредитації. Проте вийшов наказ Міністерства освіти України, який дає можливість здійснити процедуру державного визнання документів про вищу духовну освіту. Що це означає для Вас особисто?

 

― Я давно чекав на зміни в цьому законі. Він вийшов, здається, в 2014 році, бо я пам’ятаю, що сумував з приводу того, що не закінчив навчання вчасно, адже отримати державне підтвердження могли лише ті, хто здобув диплом до 2014 року включно. А я закінчив навчання лише в 2015-му. Якби я все зробив вчасно, то уже міг би оформити всі документи й продовжити навчання (бо державне підтвердження диплома дає таку можливість). Тож я журився, що втратив такий шанс. Проте мені сказали, що все ще може змінитися. І я не втрачав надії.

 

 За деякий час у закон справді внесли поправку, і отримати державне підтвердження вже мали змогу й ті, хто закінчив навчання у 2015-му. Я одразу з допомогою навчально-методичного відділу УЄТС зібрав усі необхідні документи, про які, до речі, почув на Зустрічі випускників. Так що добре, що приїхав на неї: гарно провів час та ще й корисну інформацію отримав.

 

Отже, я не став зволікати, а швиденько зібрав документи й поїхав у Міністерство освіти. Бо ж я думав собі: сьогодні ми ― капелани на вільних хлібах, а завтра, хто знає, нас можуть запросити у штат, а в мене немає державного документа про освіту. Семінарія дала мені всі контакти, до кого звертатися в Міністерстві. Я сконтактував із відповідальною особою, завіз документи, і мені сказали чекати, мовляв, прийде на електронну адресу підтвердження.

 

Чекати довелося досить довго, три чи чотири місяці. Я спочатку занервував був, став дзвонити в Міністерство, але ніхто не відповідав ― саме було літо, мабуть, всі розійшлися на канікули. Ну, я заспокоївся і віддав усе в руки Господу. І одного дня мені прийшов на електронку лист із запрошенням приїхати в Міністерство й забрати документ про визнання державою мого диплома, бо він уже готовий. Я приїхав і швиденько його отримав.

 

― І що Вам дало визнання Вашого диплома державою?

 

― Те, про що я й думав. Настав час, коли Міністерство оборони України виділило штатні одиниці для військових священиків, тобто капеланів. І мене запросили в штат бойової частини. Коли я прийшов оформлюватися на посаду капелана у Збройні Сили України, серед інших документів мав подати й документ державного зразка про освіту. А в мене він уже був.

 

_MG_8214.jpg

 

― Отже, зараз ви працюєте капеланом у Збройних Силах України. Яку роль зіграла семінарія в цьому?

 

― Внесок семінарії дуже великий. Семінарія дала мені богословську освіту, на базі УЄТС я пройшов у 2015 році також тренінг для капеланів, в семінарії я отримав інформацію і допомогу з оформлення документів для проходження процедури державного визнання диплома про вищу духовну освіту. І взагалі, я бачу, що моя співпраця з УЄТС триватиме й надалі, бо семінарія весь час пропонує щось нове, відповідаючи на потреби Церкви й суспільства. Вона постійно у фарватері, постійно в русі. Я пишаюся, що це моя семінарія, що вона така модна, що вона в тренді. І я дуже вдячний Івану Івановичу Русину, ректору УЄТС, і викладачам, що вони тримають руку на пульсі, бачать потреби, моляться за це, розробляють нові програми. Зізнаюся, я теж молюся за семінарію. Вважаю це своїм обов’язком і стараюся регулярно молитися за працівників, викладачів, студентів, щоб Бог забезпечував їх , підтримував їхнє служіння та відкривав нові можливості.

 

Додати коментар

Залишити коментар тут:


Захисний код
Оновити

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075