«Хіба можна що-небудь додати до Різдва?
Досконалий мотив - Бог так полюбив цей світ.
Досконалий подарунок - Він віддав Свого Єдинородного Сина.
Єдина умова - повірити в Нього.
Нагорода за віру - життя вічне».
Коррі тен Бум

 

Різдво - зимове, родинне свято, яке пахне материнським теплом, цукерками і безтурботним дитинством. Спокій, мир і радість звучать в душі в унісон з ангельською піснею: «На землі мир, в людях добра воля»!

 

Але що ми знаємо про це свято? Як воно пробивалося крізь язичницькі й атеїстичні перепони, що перекривали доступ до світла душам й серцям тих, хто проживав у колишній країні, де місце Бога зайняла людина, де на першому місці було не Боже, а людське, не буття, а побут? Коли людське відсуває Боже, відбуваються не дуже добрі речі, що закінчуються крахом надій і цілісності буття людини та суспільства.

 

Свято Різдва може бути яскравим прикладом того, як непомітно підмінялися суть і цінності цього світлого дня. З духовно-повчального це свято перетворився в світсько-розважальне.

 

Ілюстрацією до вищесказаного можуть послужити колядки й щедрівки, які в народному християнстві несли звістку про Христа, про Різдво як свято перемоги добра над злом, світла над темрявою.

 

Але цінності цього світу перепрофілювали колядки й усе свято, перетворивши його в матеріально забарвлене дійство, де на перше місце ставляться споживацькі інтереси суспільства й пристрасті, властиві людській природі.

 

Колядка. Версия 1:
На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сяє.
Хвиля спасення нам завитала
Бог в Вифлеємі рождаєсь.
Щоб землю з небом
В одно злучити,
Христос родився, славіте,
Христос родився, славіте!

 

Колядка. Версия 2:
Колядую, колядую!
Горілочку носом чую,
Наливайте по 100 грам,
Буде щастя вам і нам!!!
Колядую, колядую!
Самогон я носом чую!
Ковбасу и сало… бачу!
Наливай, а то заплачу! З Різдвом!

 

Змінити сутність і залишити зовнішнє було завжди дієвим способом, щоб відвернути увагу від важливого і значимого, зробити його номінальним, переспрямувати суспільство й людину на хибний шлях. Цим способом скористалася радянська влада: озброївшись своєю ідеологією, систематично вселяючи сумнів в історичність Ісуса Христа, вона намагалася знецінити свято Різдва і перевести його в світську площину.

 

80228128_2457906991131668_8077506403306045440_o.jpg

 

Радянськими ідеологами була штучно створена культура святкування Нового року, який мав поєднати в собі два християнських свята - День Святого Миколая та Різдво.

 

Відлуння недавнього минулого глибоко сидить в сучасному суспільстві. Ми вже не безбожна країна з войовничим або «науковим» атеїзмом, але однаково ніч з 31 грудня на 1 січня залишається найулюбленішим і найочікуванішим святом.

 

Змінившись зовні, на жаль, ми так і не змогли змінитися зсередини. Давні звички, традиції, підвалини не дають нам зупинитися, осмислити і змінити своє ставлення не до свята, а до життя, не до зовнішнього, а до внутрішнього, не до тимчасового, а до вічного!

 

Нехай Бог допоможе нам в тому, щоб свято Різдва Христового знову зайняло місце, яке воно по праву повинно займати в наших серцях і думках. Щоб ми разом з ангельським хором співали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Луки 2: 14).

 

«Я буду шанувати Різдво в своєму серці і постараюся підтримувати це весь рік».
Чарльз Діккенс

 

Олег Борноволоков, доктор філософії, викладач історії Церкви

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075