Ексклюзивне інтерв’ю керівника служіння біженцям, професора Назарянського теологічного коледжу (м. Глазго, Шотландія) та УЄТС, пастора д-ра Веслі Вайта

 Доброго дня! Розкажіть про себе, про своє служіння і про все, що вважаєте цікавим для наших читачів.

Я живу в Глазго близько 18 років. Одружений з дивовижною жінкою на ім’я Синтія. У нас п’ятеро дорослих дітей, троє з яких живуть неподалік від нас, а двоє – в Штатах.

 

Сам я народився в сім’ї місіонерів. Тож я ріс в Демократичній Республіці Конго, в Африці. Мені було лише 6 місяців, коли батьки з медичною місією приїхали в маленьке селище в джунглях. І там я жив до 17 років, аж поки мені треба було повертатися до США, щоб закінчити школу. Ріс я в міжнародному середовищі, яке сформувало мене. І своє дитинство згадую з насолодою.

 

Час від часу ми подорожували із джунглів, де жили, до Детройта, рідного міста моїх батьків. І я зрозумів, що велике місто – це теж джунглі, тільки кам’яні. У мене виникло тоді гаряче бажання зрозуміти, як можна втілювати християнське вчення в урбаністичному середовищі. Таким чином, Бог дав мені можливість зосередитися на вивченні міст.

 

веслі_вайт_тізер_2.jpg

 

Тепер я викладаю предмети, що вивчають місію в місті. Окрім того, що я викладач, я ще й пастор із 38-річним досвідом служіння. У Шотландію приїхав, щоб викладати в університеті та започатковувати нові церкви. Ми започаткували церкву, яку назвали «Мозаїка», націлену на роботу з університетською молоддю. І потім створили невелику групу для служіння людям, які шукали притулку – біженців з Ірану, Іраку, Афганістану, Сирії. У більшості з них було мусульманське минуле. Але поступово навколо цієї групи виросла церква, яку ми назвали «Верхня кімната» за аналогією з книгою Дій, де апостоли збиралися у верхній кімнаті, аби молитися й вивчати Слово.

 

Таким чином, передусім я чоловік і батько. Я переконаний, що це моя основна місія. Частину часу я приділяю викладанню на магістратурі університету в Глазго, але більшою мірою викладаю теологію в Назарянській біблійній школі. І в мене залишається ще доволі часу, щоб працювати із мусульманським населенням і закладати нові церкви. Адже насправді люди, змушені тікати зі своїх країн, дуже відкриті до проповіді Євангелія.

 

Розкажіть, будь ласка, про курс, який Ви приїхали викладати в УЄТС. Він називається «Цілісне служіння». А хіба може служіння бути нецілісним?

 

В основі цього курсу лежить твердження про те, що кожна людина має дух, душу й тіло, тож і Євангеліє можна доносити до людини на всіх рівнях. Євангеліє торкається всіх сфер життя: соціальної, політичної, економічної, освітньої – у всіх сферах життя може бути присутнє Євангеліє. І відповідно, кожна людина може прийняти Благу Звістку через будь-яку сферу. Євангеліє може сприйматися навіть фізично: на дотик, на смак тощо. Євангеліє - послання Ісуса до нас про спасіння. Але це послання може набувати різних форм. На курсі ми розглянемо, як може впливати Євангеліє на щоденні потреби людини, на громаду, на місто.

 

IMG_9389.jpg

 

Я поясню вам це на прикладі своєї роботи з біженцями. Одна жінка приєдналася до нас рік тому. Для неї Євангеліє, шалом, який пропонує Ісус, прозвучало як місце, де вона може мати безпеку й захист. Вона була втікачкою. Чоловіки з її родини розшукували її, щоб вбити, бо вона вчинила перелюб. Жінка визнала, що скоїла гріх. Проте не все тут так однозначно. Її силоміць видали заміж, коли їй було 14 років, за чоловіка, старшого за неї на 30 років. Він був наркоманом, знущався із дружини. І одного разу водій таксі, який підвозив цю жінку до лікарні, коли вона стікала кров’ю, врятував її. Цей таксист зацікавився нею, провідував її в лікарні, і в них зав’язалися стосунки. Врешті вона пішла від чоловіка, щоб з’єднатися з коханим. Жінка визнає, що скоїла гріх, але їй здається, що вона не заслуговує на смерть.

 

І ось їй зустрілася інша жінка, яка привела її до Ісуса. Вона стала ходити до нелегальної домашньої церкви. Але це було надто небезпечно, бо поліція могла її викрити. Тож ця жінка мусила виїхати зі своєї країни та після нелегкої тритижневої подорожі врешті-решт опинилася в Глазго і в нашій церкві. Вперше за все своє життя вона почувається в безпеці. Хоча нам двічі доводилося переховувати її від її родини, яка дізналася, де вона перебуває. Нарешті ми знайшли їй надійний прихисток. Ми пообіцяли, що можемо забезпечити їй шалом, який обіцяв Ісус. Ця жінка справді зустріла Ісуса і стала переконаною християнкою. Тобто, Блага Звістка прийшла до неї у вигляді матеріального місця, де вона може почуватися захищеною.

 

Ось що я маю на увазі, коли кажу про цілісне служіння: ми маємо піклуватися про людину у всій сукупності її проблем, не тільки духовних, а й матеріальних, соціальних тощо. Тож цього тижня ми говоритимемо про те, як не лише звіщати Благу Звістку, а й підкріплювати її турботою про забезпечення потреб соціально незахищених прошарків суспільства.

 

IMG_9398.jpg

 

Або інший приклад. Бог – Творець. Ми вчимо, що Він не проти людської творчості, адже створив нас за Своїм образом і подобою. У кожної людини є величезний потяг щось створювати. Вона може виявляти творчість у будь-якій сфері. Найбільш звичний спосіб, однак, - це мистецтво. На курсі «Цілісне служіння» ми говоритимемо, зокрема, й про те, як християнин може виражати себе через живопис, спів, танець, драму – через будь-які форми мистецтва. Ми прагнемо показати, що мистецтво теж є способом взаємодії зі світом і за його допомогою ми можемо доносити Благу Звістку до людей, які іще не знають Бога.

 

Церкви в Україні стикаються із проблемою, так би мовити, «рідних» біженців, які вимушені залишити домівки в регіонах, охоплених воєнними діями. Що можна порадити тим, хто служить такій верстві населення?

 

Курс присвячено не лише розгляду ситуацій з іноземними біженцями. Ми говоримо і про біженців із регіонів власної країни, причому ніяк не применшуючи драматичності такого стану речей. Але Святе Письмо дає нам багато прикладів того, як Бог ставить людину в обставини, коли вона змушена покинути насиджене місце. Бог часто чинить так, коли хоче, щоб людина зустрілася з Ним.

 

Ваша країна, на мою думку, перебуває в перехідному часі. Це радісний час, але багатьох він лякає. З Біблії ми бачимо, що, коли Божий народ перебував у стані зрушення, це зміцнювало його віру. Саме в такі часи проповідь призводила до трансформації свідомості людей. Бог хоче трансформувати не лише душу кожної окремої людини. Він прагне трансформувати суспільство в цілому. Нам потрібно триматися тієї думки, що Євангеліє слід не лише проголошувати, а й демонструвати на матеріальному рівні. В такі непевні часи ми маємо можливість змінюватися самі та знаходити новий підхід до проповіді Євангелія.

 

IMG_9400.jpg

 

 

Я хочу підбадьорити всіх у ці часи змін. Треба триматися фундаментальних істин, довіряти Богові та зміцнювати свою віру. Варто покладатися не на власні сили, а на допомогу Господа, Який один може спорядити нас всім необхідним для прославлення Його Імені. Я порадив би лідерам церков не боятися активної діяльності, яка може продемонструвати Євангеліє. Наприклад, у своєму служінні біженцям зі Сходу я бачу, як люди, які втратили все у своїй країні, вдячні та щасливі, бо це допомогло їм отримати спасіння у Христі. І тепер уже Господь їх самих використовує для трансформації такої консервативної країни як Шотландія. Тому ще раз хочу підбадьорити вас не лякатися перехідних періодів. Насправді, це захопливі й радісні часи.

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075