28 липня в Україні святкують День Хрещення України-Руси на спогад про князя Володимира Святославовича, який у 988 році ініціював хрещення Києва.

Яке значення для України-Руси мав цей сакральний акт хрещення? Відмовляючись від традицій та передань своїх пращурів, князь Володимир кидав виклик своєму народові, своїй державі та самому собі. Чи справедливо, що одна конкретна людина приймає рішення такого масштабу та змінює традиції й життя цілої країни? І так, і ні…

Володимир був на декілька кроків попереду своєї епохи, оскільки розумів цінність європейської цивілізації для Києва. Як колись відмітив імператор VI століття Юстиніан, «Імператор сам здатен проводити дні й ночі у праці й пильності, щоб думати про благо народу». Ключова фраза в цьому висловлюванні – «думати про благо народу», а не про власні мотиви й інтереси, досягнення яких приводять державу в стан бунту й повстання.

 

Хрещення Руси князем Володимиром передбачало, що на ці території прийде європейська цивілізація. То був переломний момент: відбувся перехід від старого до нового, від язичництва до християнства, від родових законів до централізованого правового кодексу. Хрещення – це не лише нова віра й нова релігія, це щось набагато ширше. Прийнявши християнство, Стародавня Русь отримала потужний поштовх для розвитку грамотності й культури, взятих у Візантії: встановилася нова система літочислення; з’явилася римська система числення; було принесено дві слов’янські азбуки, що сприяли розвитку писемності на тих територіях; зародилися нові культурні традиції. Після хрещення почали розвиватися економіка, політичні зв’язки, відбулися трансформації соціальних класів. Усе це спрямовувалося на перетворення людини, суспільства, релігії, держави. Київська Україна-Русь мала стати повноцінною європейською країною, але підводні камені змінили русло історії української держави.

 

Сьогодні ми живемо в країні, яка знову повертається до принципів та цінностей європейської культури, але вже не через діяльність одного правителя, а тому що таким було рішення цілого народу. Це насамперед посвята нашій землі, нашому народу, Христу та Його цінностям. Саме християнство стало центральною духовною силою, яка поєднала народ, незважаючи на тяжкі роки роздробленості й війн наступних століть!

 

Згадування Дня Хрещення України-Руси допомагає нам зупинитися, подивитися на себе, на свій народ, на свою державу, побачити місце Христа у кожній з цих сфер та Його цінності, щоб змінитися й нести Ісуса людям, які чують про Нього, але ще не знають Його!

 

д-р Олег Борноволов, викладач УЄТС