Триває набір на навчання. Дізнайтеся подробиці!

Ексклюзивне інтерв’ю Андрія Мелешка, співробітника місії «Євразія», керівника дослідницького проекту Revision, викладача УЄТС

 

— Андрію, сьогодні хотілося б поговорити про предмет «Християнська етика», який Ви викладаєте в УЄТС. У чому його важливість?

 

— Етика це такий елемент, який дотичний до нашого повсякденного життя, вона присутня у будь-яких відносинах між людьми. Крім того, що студенти, як і всі люди, постійно перебувають у якихось стосунках, вони ще й конкретно присвятили своє життя служінню іншим, що теж передбачає наявність етичного компоненту.

 

— Ми чули від студентів, що Ви не просто даєте їм певні знання, а активно залучаєте до дослідницької роботи. Поділіться секретами свого викладання.

 

Предмет побудовано так, що спочатку ми робимо огляд етичних моделей, які взагалі є у світі. Потім ми розглядаємо християнську точку зору на те чи інше етичне питання. І нарешті намагаємося всю цю теоретичну частину перевести в практичну площину. Цей етап вимагає великої праці з боку студентів. Я пропоную їм розбитися на групи й обрати етичне питання, яке викликає в них особливе зацікавлення, та висвітлити його у своїй дослідницькій праці. Потім ми влаштовуємо щось на зразок дебатів. Ті, хто досліджував певне питання, роблять доповідь і відстоюють свою позицію, а решта студентів висувають контраргументи та ставлять запитання. Наприклад, цього року однією з таких праць став пошук відповіді на запитання : Чи може християнин бути військовослужбовцем? Такі дебати допомагають студентам свідомо обрати ту чи іншу етичну модель та знайти необхідні аргументи для її відстоювання.

 

 

— Тобто, студенти самі обирають теми для дослідження?

 

У мене є список широких тем, у межах яких студенти можуть досліджувати те чи інше вужче питання. Наприклад, дослідження про професію військовослужбовця стосувалося теми професій, що їх можуть обирати християни. Студенти самі запропонували розглянути саме професію військового.

 

— А які теми були найгострішими й найсуперечливішими?

 

Ось ця, про професію військового. Було дуже багато дебатів. Зазвичай на дебати у нас іде одна лекція, а тут ми ледве впоралися за півтори і так і не прийняли одностайного рішення. Хоча всі погодилися, що для християнина цілком прийнятно бути військовослужбовцем. Але стосовно таких нюансів, чи може він бути лише капеланом, а чи захищати батьківщину зі зброєю в руках, згоди ми так і не дійшли. Щодо інших тем, я спостерігав таке, що студенти вже мали якусь визначену позицію й просто вирішили її висвітлити. Наприклад, другою за ступенем суперечливості вийшла тема абортів. Не тому, що хтось зі студентів вважає, що робити аборти — нормально. Річ знову ж таки в нюансах. Наприклад, з абортом за медичними показаннями вже не все було так однозначно, треба було подумати.

 

— Оце «подумати» дуже важливе, адже ми саме й прагнемо, щоб наші студенти навчилися самостійно мислити. Наскільки активно вони долучалися до дискусії?

 

— У більшості студенти дуже активні і відкриті. Звісно, є й такі, хто намагається відмовчуватися, мабуть, через якісь психологічні причини чи особливості характеру. Але я не помічав такого, щоб хтось взагалі був байдужий до дебатів і не брав у них жодної участі.

 

 

— А чи помічаєте Ви зміни у світогляді студентів, прогрес у їхньому мисленні після Ваших занять?

 

— На це запитання мені складніше відповісти, бо я бачу студентів по кілька годин на тиждень. Але бували такі моменти, коли хтось із них казав: «О, а я над цим не замислювався!», або «Я бачу, що мені треба щось змінити», або «Я маю порозмірковувати, почитати Біблію, щоб глибше вивчити це питання». Для мене це вже показник.

 

— Наскільки християнська етика може бути прийнятною у світському середовищі як елемент життя?

 

— Як елемент життя вона є необхідною в суспільстві, і ми, до речі, на лекціях розглядаємо в досить широкому розрізі, яким чином ці етичні принципи можуть працювати в позахристиянському середовищі. Деякі з них можуть активно прищеплюватися суспільству навіть без прямої прив’язки до християнства. Наприклад, ті самі десять заповідей — всі про них чули і, в принципі, схвалюють. Єдиний момент — як їх застосовувати в житті. Саме тому ми зі студентами багато часу провели, дискутуючи про те, яким чином ми можемо в нашому сучасному сьогоденні прищеплювати та застосовувати десять заповідей. Інша річ, що для християнина це не межа — християнин іде далі. Тому далі ми розглядали так звану анастатичну етику, тобто етику воскресіння. Тут уже більший акцент на Нагорну проповідь Христа.

 

— І на останок, що Ви хотіли б побажати нашим студентам?

 

— Я побачив, що студенти УЄТС вирізняються відкритістю й активністю. Я бажаю їм не втратити цих якостей. І бажаю, щоб в тому служінні, яке вони обирають для себе, вони ставали найкращими.

 

logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075