​ЧИ НОСИЛИ Б АПОСТОЛИ МАСКИ?

94605158_2564220597166973_4730238153862938624_o

ЧИ НОСИЛИ Б АПОСТОЛИ МАСКИ?


Або: Що спільного між маскою, парапетом, битливою худобою і духовністю?


Недавно ЗМІ транслювали сюжет про нашого заробітчанина, який, повернувшись з закордону, привселюдно на камеру заявив, що не збирається дотримуватись самоізоляції. «Адже, – на його думку, – я молодий, а серйозно хворіють та помирають лише старі».


Багатьом знайомі випадки, коли люди відмовляються носити маску та дотримуватись певних запобіжних заходів, вважаючи свій шанс заразитись незначним і не бажаючи створювати незручності для себе чи обмежувати свою свободу. Багато таких випадків об'єднує одна спільна риса: байдужість до здоров'я і безпеки інших, яких така людина може заразити, як потенційний носій вірусу.


Як не дивно це може звучати, але такі ситуації мають безпосередній зв'язок з християнською духовністю. Дуже часто ми пов'язуємо духовність з такими речами як молитва, читання Писання, богослужіння, які дійсно є важливими інструментами духовного формування, але не самоціллю. А от любов і турбота про ближнього – це серце християнського життя.


Хотілось би звернути нашу увагу на часто занедбану сторону нашої духовності, яку можна назвати «превентивна турбота про ближнього» – коли ми дбаємо про те, як зберегти і захистити свого ближнього від можливого зла і шкоди.


Ще в Старому Завіті ми бачимо багато прикладів, де Бог закликає Свій народ проявляти превентивну турботу про ближнього. Так, збудувавши новий будинок, власник повинен був поставити на даху (які в тій культурі були плоскими і по них можна було ходити), парапет, який би запобігав випадковому падінню людини з даху (Повт. Закону.22:8). Людина, яка знала про можливу небезпеку для ближніх від своєї битливої худоби, але байдуже до цього поставилась і в результаті постраждали інші, повинна була суворо за це відповісти (Вих.21:29). Вона також несла відповідальність по закону за те, що залишила відкритою яму, проігнорувавши принципи безпеки (Вих.21:33-34). По суті це були перші Божі правила техніки безпеки.


Ми живемо в інший час, в іншій культурі, в інших обставинах, але сам принцип превентивної турботи про ближнього залишається незмінним, оскільки є одним з проявів любові до ближнього. Як він буде виражатися в наш час? Можливо саме в носінні тієї ж маски чи соціальному дистанціюванні під час пандемії для того, щоб я, як потенційний носій вірусу, не заразив іншу людину. Можливо в тому, щоб водію в певних ситуаціях на дорозі не думати: «Нічого, проскочу!», а краще пильнувати, щоб не викликати аварійної ситуації і не створити загрози для ближнього.


Моя турбота про ближнього може проявлятись в тому, чи пройду я байдуже повз відкритий каналізаційний люк (це ж не моя відповідальність) чи зроблю щось, щоб ближній не постраждав. Власники бізнесу можуть змушувати людей працювати в небезпечних і шкідливих умовах, щоб зекономити на засобах техніки безпеки і отримати високі прибутки, а потім з гордістю жертвувати на «благочинність». Можливо більшою благочинністю буде менше заробити, проте проявити піклування і захистити своїх робітників від нещасних випадків.


В нашому житті виникає багато ситуацій, де прояв превентивної турботи про ближнього є надзвичайно цінним, бо є проявом справжньої любові заради захисту здоров'я і життя іншої людини. Можливо слід розглядати такі речі не як те, що відволікає мене від важливих речей (як наприклад, зайнятись «дійсно духовними справами»), а як щось, що є насправді важливе і духовне! Адже в такі моменти я дбаю про ближнього, служу йому, навіть таким нетрадиційним способом!Отож, чи одягнули б захисну маску апостоли? Я думаю, апостол Павло дав нам відповідь через важливий принцип в Фил. 2:4 «НЕ ПРО СВОЄ ЛИШЕ КОЖЕН ХАЙ ДБАЄ, АЛЕ І ПРО ІНШОГО» (переклад з грецької автора).


Peter Kovaliv, магістр християнських наук, керівник програми "Прикладне богослов'я" заочної форми навчання УЄТС, викладач УЄТС

Вимушений суботній рік
Метафори, якими ми боїмося
 

Коментарі

Немає створених коментарів. Будь першим хто залишить коментар.
Гість
Четвер, 21 січня 2021