​День П'ятдесятниці

День П'ятдесятниці — важливе свято для християнської Церкви. За юдейським переказом, це було не тільки свято жнив і перших плодів (Вих. 23:16, 34:22; Втор. 16:10), а й день, в який Бог дав Ізраїлю Закон на горі Сінай (пор. Вих. 20:18). Тому свято П'ятдесятниці символізує початок нового періоду, або, як називають його багато коментаторів, початком ери Святого Духа. Божі пророцтва про виливання Духа сповнюються саме в цей день, і спасенна робота Ісуса набуває нового змісту. Багато хто також вважає це свято днем зародження новозавітної Церкви та явлення третьої Особи Бога, Духа Святого.


Розглядаючи другий розділ книги Дій Апостолів, хотілося б звернути увагу на деякі практичні моменти, пов'язані з виливанням Святого Духа. Проста оповідь, часом, навчає нас більше, ніж настанова. І виливання Духа в день П'ятдесятниці відкриває нам важливість наповнення Духом Святим сьогодні.


По-перше, коли Святий Дух зійшов на учнів, вони стали радіти та прославляти Бога (2:46, 47). Божий доторк майже завжди приводить нас до внутрішньої радості та прославлення Бога, витісняючи нарікання та невдоволеність.


По-друге, ми по-особливому починаємо розуміти Святе Письмо. Воно оживає, і незрозумілі тексти стають зрозумілими. Петро цитує пророка Йоїла, щоб пояснити те, що відбувається. Дух Святий спонукає до вивчення Святого Письма та застосування його в житті. Від самого початку Церква перебувала в навчанні (2:46) та продовжувала навчатися й навчати (Дії 11:26, 18:26, 19:8 – 10 тощо).


По-третє, коли Святий Дух справді сходить на людину, ця людина починає змінюватися. Яка благодать — ми можемо приходити до Бога такими, які є, але в Його присутності не можемо залишатися колишніми.


Дух всередині нас змінює нас і закликає до святого й непорочного життя, а також дає сили для перемоги над гріхом. Для цього необхідно, як закликає Петро, покаятися й рятуватися «від цього лукавого роду» (2: 38 – 40), прийнявши водне хрещення й цим самим прийняти Святого Духа.


Далі, прийняття Святого Духа веде нас до нового життя у близькому спілкуванні одне з одним (2:42 – 47). Спілкування, молитви, турбота про ближнього — невід'ємна частина нового життя. Егоїзм полишає нас, і ми стаємо чутливіші до потреб інших людей.


Й останнє, найголовніше, ми перестаємо боятися говорити про Христа, віра в Якого трансформувала наше життя, надала йому сенс і напрямок. Як сказав сам Ісус Христос: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). І таким чином «до Церкви Господь додавав тих, що спасалися» (Дії 2: 47).


Хотілося б, щоб цього дня ми не просто святкували день народження Церкви чи свято Трійці, а переосмислювали, чи справді сповнені Святого Духа, чи справді наше життя змінилося й відповідає роботі Святого Духа, яку Він здійснював в перших учнях.

Голокост
Вітаємо на блозі УЄТС!
 

Коментарі

Немає створених коментарів. Будь першим хто залишить коментар.
Гість
Субота, 24 серпня 2019
logo_footer

Українська євангельська теологічна семінарія

Наша адреса:

Вул. Квітки Цісик, 57 (11 лінія)

Пуща-Водиця, м. Київ. Тел.: 0-800-508-812

Поштова адреса:

А/с 8, м. Київ, 04075