Інформаційна етика

 

 

У Новому Заповіті розповідається про випадок масового розповсюдження неправдивої інформації, яка стала вірусною.

 

«Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам і сказали: Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати. Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні.» (Матвія 28:11-15)

 

Тобто фейки та ботоферми існували завжди, просто не мали такої назви й використовували інші канали комунікації.

Часто правда робить нам виклик до змін і жертовності на різних рівнях. Вона робить виклик нашим цінностям, вподобанням, статусу, звичкам. Тому в усі часи будуть люди, яким вигідно цілеспрямовано розповсюджувати неправду. Різниця лише в тому, що раніше на це треба було витрачати значно більше енергії, долаючи відстані.

З появою інтернету стало значно легше обмінюватись інформацією, здобувати знання, спілкуватись і дискутувати, але так само стало легше розповсюджувати брехню.

 

Сьогодні День безпечного інтернету, який відзначається в усьому світі. Цей день має на меті об’єднати зусилля держави, бізнесу і громадськості для популяризації безпечної роботи в мережі. Це стосується питання безпечного використання мережі для дітей та молоді, загрози протизаконного контенту та питань інтернет-етики.

 

І у цьому дописі хотілося б підняти питання саме інтернет-етики. Питання етики та етикету спілкування в інтернеті вже давно назріло. Перед монітором притупляється усвідомлення, що ми спілкуємось з реальними живими людьми, і ми легше піддаємось спокусам, яким опираємось у звичайному спілкуванні.
У звичайному офлайновому житті кожен християнин прагне говорити правду і вважає брехню гріхом. Проте в соцмережах християни не рідко стають активними учасниками поширення неправди, самі того не розуміючи. Фейки та пропаганда подаються так, що апелюють не до нашого мислення, а до наших емоцій. Зробити на емоціях репости декількох статей – це швидше, ніж все обдумати.

 

Що може покращити наш імунітет від фейків:

• Перевіряйте посилання і першоджерела. Хто саме зробив це наукове дослідження? Чи дійсно політик сказав цю фразу? Хто зробив найпершу публікацію цього матеріалу?
• Читайте не лише заголовки, а й статтю. Часто заголовки містять гучні заяви, щоб привернути увагу, але якщо розвернути статтю, стає очевидним, що в статті йдеться зовсім про інше.
• Не реагуйте на провокації ботів. Впізнати ботів доволі не складно: відсутнє фото реальної людини, нещодавно створена сторінка, яка не містить особистої інформації та власного контенту.
• Створюйте власний усвідомлений контент.
• Користуйтесь мовою аргументів, а не особистих звинувачень. Конструктивна дискусія відбувається навколо ідей, а не навколо особистостей, а нагнітання емоцій не сприяє думанню.
• Обирайте той тон мовлення, який би ви собі дозволили у реальній розмові, дивлячись опоненту в очі. Створюйте культуру діалогу поваги, навіть попри різні погляди.

 

Ми не можемо запобігти тому, що брехня у світі існує, але ми відповідальні за те, яку інформацію поширюємо та продукуємо саме ми. Кожен з нас має вплив, щоб зробити інтернет-простором для поширення корисних знань та здорових дискусій, які допомагають шукати та знаходити правду.