Служіння Богу через працю в умовах війни

Сьогодні праця людей у найрізноманітніших її проявах продовжує життя нашої країни. Захисники України різних підрозділів, волонтери, працівники багатоманітних професій і діяльності, батьки, що піклуються про дітей тощо – усе це продовжує життя нашої країни та людей, дає можливість відчути Божу любов, не загубитись у подіях війни та не зійти з розуму, стикаючись із жахіттям сьогодення.

Праця дуже важлива сьогодні, як прояв Божій місії в умовах війни, як служіння Богу. Але, на жаль, ще й досі євангельська церква України дивиться на працю не в контексті Слова Божого. Знаходячись під впливом небіблійного поділу життя на духовні та недуховні сфери, що є наслідком гностицизму, епохи просвітлення тощо.

Досі відчуваючи наслідки викривленого розуміння праці й ще гіршої реалізації цього розуміння в радянському союзі, спостерігаючи крайнощі консюмеризму тощо, церква дозволила обманути себе та вважати працю недуховним явищем. Наслідки цього викривленого розуміння жахливі: праця була визнана церквою явищем нецікавим Богу та втратила своє духовне місце в місії церкви сьогодні.

Багато віруючих не думають про можливість покликання Богом до якоїсь сфери праці або діяльності, «закопують» дані Богом таланти, живуть з відчуттям провини за свій професіоналізм, мають подвійний етичний образ життя в церкві та на роботі, поводяться як сектанти на робочому місці, замість здорового розповсюдження Божого Царства, та не розуміють до кінця своєї ролі в контексті війни сьогодні. Так, потрібно визнати, що праця та будь-яка діяльність також відображають наслідки гріхопадіння, як й інші сфери життя людини. Розбомблені міста, понівечені людські долі, важкий шлях людини заради піклування про життя, соціальна несправедливість тощо – це теж наслідок чиєїсь діяльності, праці та прояву гріховності в творінні. Це результат відмови людини від Божого задума для себе, праці та творіння.

Але Бог не задумував роботу так, як про це заявило багато служителів. Якщо зовсім коротко, то Біблія відкриває нам дивовижний задум праці. Від самого початку Священного Письма ми бачимо, як Бог обирає відкрити Себе людству як Той, Хто творить, як Бог, Який працює. Апостол Іван у своїх роздумах про Логос (Ів. 1:1-3), окрім всього, повертає нас до цієї важливої історії творіння в книзі Буття й нагадує, що Бог-Творець, Який звершує працю – це Отець, Син та Святий Дух. «Праця – це вираження та прояв творчої природи Трійці». Й потрібна окрема серія лекцій, щоб розкрити цю тезу, і що вона значить для людини.

Бог задоволений процесом творіння й творить його вельми добрим, але не досконалим. Він навмисно залишає можливість та простір для культивації творіння людиною. Водночас Бог не скидає відповідальність за творіння на людину, а скоріш запрошує людину до співпраці. Людина створена для взаємин з Богом, і важливою частиною цих стосунків є співпраця з Богом в процесі культивації творіння, де людині дано право бути представником Бога в творінні й виконувати доручення «обробляти та доглядати» (Бут. 2:15). Праця була важливою частиною райського життя й ніхто не знімав з людини відповідальність за «догляд та обробку творіння» після гріхопадіння: вона повинна продовжувати виконувати цю роботу в контексті Божої місії щодо відновлення Божого царства, яке є центром проповіді Христа.

Розуміння відновлення майбутнього Царства біблійних героїв при цьому демонструє, що ми не повертаємося в сад, де будемо бігати голими: есхатологічне зображення Небесного міста Єрусалима та й сама ціль обробки й догляду творіння включають, що Бог не проти розвитку різних процесів у творінні.

Ось чому співпраця з Богом поширюється й на новітні професії. Сьогодні діяльність та праця людини, що продовжують виконувати повеління Бога про «обробку та догляд», робиться згідно з Його принципами відновлення Царства й несе любов до ближнього є також виконанням волі Божої для людини, тобто служінням Йому.

Тому повторююсь ще раз: військовий ви сьогодні чи волонтер, священик чи працівник банку, вчитель чи проджект-менеджер – якщо праця, яку ви робите продовжує культивацію та збудування творіння й всіх процесів, пов’язаних з ним, до задуманого Богом, ведеться згідно з Божими принципами відновлення Царства та приносить любов ближньому, то це – служіння Богу та важливе служіння країні зараз.

Окремий важливий елемент роботи нам Своїм життям показує Христос. Ось Він – Логос, Який творить, ось Він самообмежується й стає теслярем, ось Він – Христос, що навчає учнів і творить працю спасіння через смерть та воскресіння, й ось Він – Той, Хто продовжує функції первосвященника, Логоса та Царя, Який повернеться відновлювати Боже Царство в повноті. Чи був час або сезон, коли Христос був неугодний Трійці?

Покликання від Бога – це насамперед про Того, Хто кличе, ніж про того, кого кличуть. А тому навіть якщо сьогодні в нас немає можливості робити щось «грандіозне», то, довіряючи Богу, будемо робити саме те, що повинні, та йти разом до відновлення нашої країни.