Де Бог?

Елі Візель у книзі «Ніч» описує пекло концтабору, через яке він пройшов. Одного дня нацисти показово стратили трьох євреїв на очах інших в’язнів. Двоє померли одразу, а третій був молодим хлопцем і занадто легким і тому певний час мучився в агонії на віселиці.

Хтось позаду Візеля сказав: Де ж Бог? «І голос в мені відповів: Де Бог? Він саме тут, Його повісили на віселиці» – пише Візель.

Коли я бачу тіла закатованих мирних жителів Бучі, міста де я проживаю останні 8 років, я бачу не тільки вбивство людей, я бачу боговбивство. До такого боговбивства можуть вдатися лише знебожені особи – особи, у яких немає нічого ані людського, ані Божого. Лише той хто вбив Бога у собі може вбивати мирних людей у такий звірячий спосіб.

Бог завжди на стороні пригніченого і невинно вбитого. Бог з нами був, є і буде. Він загоїть наші рани, витре наші сльози і допоможе відбудувати нашу Україну. Так, ми не повернемо наших близьких, наших героїв, але ми завжди будемо пам‘ятати імена і заради їх пам‘яті зробимо все можливе, щоб відбудувати нашу Україну.