День Конституції України

Біблія малює образ державності як поєднання двох речей: обіцянки праотцям та системи суспільної взаємодії – закону. Тора – це не лише 613 (чи 10) заповідей, це – історія патріархів та невдалого / вдалого походу в Землю Обіцяну. Отже, Біблія формує уявлення про державність багато в чому і як правовий простір (що стає основою європейської моделі верховенства права), і як простір взаємин людей і Бога. Саме друга складова є важчою для розуміння багатьма читачами. Бог не пропонує Ізраїлеві життя за «договорняками», як у поганському суспільстві, де взаємодія з божеством залежала від багатства жертв та системності жертвоприношень.

Закон поєднував конкретні накази з формування безпечного простору, де люди можуть пізнавати якості Бога в контрасті з народами довкола. Будування безпечного житла, відповідальність за виховання та утримання тварин, гігієнічні та інфекційні обмеження – усе це не просто закони, але межі піклування про ближнього та способи явлення Царства Бога.

Україна давно стала на шлях формування державної ідентичності, побудованої навколо цілісного сприйняття життя. Першим зафіксованим прикладом цього є «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 року, що заклав принципи рівноправ’я та відповідальності. Нинішня конституція продовжила та вдосконалила ці принципи, зробивши великий акцент на гідності, правах і відповідальності громадян.

По-перше, конституція говорить про наше право практикувати свою віру (і навіть більше – невір’я теж): «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої».

По-друге, вона нагадує про важливість гідності: «Кожен має право на повагу до його гідності», яку саме християнство зробило основною для розуміння природи людини. Гідність – це повага до людини й виховання цієї поваги в людях довкола. Знущання, маніпуляції та знелюднення протилежні гідності. Війна, що її веде російська федерація, є також і війною проти гідності, проти людськості.

По-третє, конституція нагадує про відповідальність: «Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей». Віра завжди реалізовується в дії, а любов до батьківщини – у діяльності на її благо. Закон не просто нав’язував ізраїльтянам правила, він підводив до життя (Повт. 30:19-20).

Як говорить преамбула конституції, «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями», ми маємо вибудовувати державу, яка є правовою, але яка ставить у центр цінність людини. Це має впливати й на формування судової, виправної та силових систем країни. Ізраїль не міг звикнути до нових законів: йому все згадувалися практики Єгипту, хоч там і було поневолення. Як християнам нам важливо формувати не лише повагу до конституції, але й бажання дивитися в майбутнє та вибудовувати нову реальність і законів, і практик. Проповідь Царства – це законотворча й навчальна роль людей Божих, а також заохочення інших до розкриття природи гідності та свободи.

Святкуючи день Конституції України, ми нагадуємо про фундаментальні закони Бога та про творче покликання церкви впливати й формувати суспільство, що відповідає задекламованій конституції.