З Різдвом Христовим!

На відміну від Йосипа і Марії ми можемо відкрити останній розділ Євангелії і заспокоїтись, дізнавшись, що все буде гаразд. Погодьтеся, так читати біблійну історію спокійніше. В біблійні часи люди по-різному реагували на Божі слова. Хтось, почувши Божу обітницю, таємно сміявся, а хтось робив по-своєму, бо Господні слова були дивними.

Бог обіцяє Йосипу і Марії щось нечуване, однак обставини народження Ісуса немов все унеможливлюють. Не просто довіритись, не знаючи кінець історії. Слова про місію Ісуса надихають, але з першої секунди складається враження, що все йде абсолютно не з тими і не так. Важко утриматись від іронії. Схоже Бог погано знається на людях.

Обставини народження Ісуса – суцільна безперспективність: іміджеве, релігійне і політичне фіаско. Чоловіки і жінки в Його родоводі мають сумнівне минуле та етнічне походження, що є репутаційною  проблемою для релігійної еліти. Дивно, що текст це не приховує, а навпаки – все  напоказ.

Дитя народжується у сім’ї з робітничого класу – розраховувати на соціальні зв’язки чи капітал не варто. Хіба той, у кого не вийшло належно спланувати подорож до рідного міста і забронювати хоча б хостел для вагітної дружини, зможе створити належні умови для реалізації великого покликання Ісуса (Лк. 2:7)?

Мудреці зі Сходу – окрема історія. Вочевидь орієнтуватись по зіркам вони вміли краще, аніж орієнтуватись у політиці. Це ж треба було припертися до царя і спитати де народився новий цар, щоб його визнати.

Розповідь про небесне явище, коштовні подарунки і поклоніння мають потужний релігійний і політичний підтекст. Не дивно, що увесь політичний і релігійний бомонд дуже занепокоївся (Мт. 2:1-3). Одним питанням іноземна делегація створила небезпеку державного перевороту за іноземної підтримки в уявленні Ірода і реальну загрозу для життя Ісуса.

Народ Божий чекав на Царя давно (Лк. 2:32-33). Вишколені та озброєні до зубів легіони найсильнішої армії у світі, колаборанти, що збирають подать окупанту, шпигуни, що підслуховують, чи не говорить хтось проти Кесаря, – перетворюють визволення в наївну фантазію. Як звільниш Свій народ, Боже, коли навіть щойно народжений Ісус став біженцем, на якого полює озвірілий Ірод? Він вбив своїх синів, хіба чужих пошкодує (Мт. 2:16)?

Сновидіння та розповіді старців і пастухів втішають, проте не зменшують небезпеки (Лк. 2:8-14).

Боже Слово. Його обітниці. Це так мало і це все що потрібно.

Бог досконало знається на людях. Силою серце людини не полониш, по-справжньому воно відкривається любові. Бог досягає велике через мале, незвичайне – через звичайне. Бог все досягає через Своє Слово.

Марія зберігала Божі Слова у серці (Лк. 2:19). Йосип в точності виконував Божі  настанови (Мт. 1:24). Допоможи нам Боже робити так само. Зміцни нашу віру, надію і любов. Коли обставини кричать: «Це не можливо. У тебе не вийде!», допоможи нам зі смиренням відповідати: «…Жодне слово не буває у Бога безсилим» (Лк. 1:37)!