Богослов’я як невіддільна практика
в лідерстві поклоніння

Важко переоцінити роль лідера поклоніння в сучасній євангельській церкві. Але як ми можемо схарактеризувати цю роль? Якими словами можна окреслити роль лідера поклоніння? Музичний керівник? Вокаліст? Музикант? Аранжувальник? Організатор? Адміністратор? Людина, яка веде церкву в поклонінні? Проповідник? Служитель? Пастор? Усе з перерахованого частково або повністю відображає суть цієї багатогранної ролі. Вести поклоніння – це відповідальне й важливе покликання, тож лідерам поклоніння потрібні інструменти та ресурси, щоб належно здійснювати його.

Розуміння пріоритетності навичок лідера поклоніння зумовлено розумінням самої суті поклоніння. Якщо для вас поклоніння – це спів душевних пісень у приємній церковній атмосфері, тоді роль лідера буде полягати в тому, щоб підібрати гарні з музичного погляду пісні з приємним серцю текстом та зробити все це музично привабливим і якісним. Для такої функції достатньо виконувати роль музичного керівника. 

Але, якщо ми усвідомлюємо, що поклоніння – це насамперед не про музику, а про Бога, тоді ролі та пріоритетність навичок лідера поклоніння відразу ж змінюють свій вектор з музичної складової на пасторську. Навіть, якщо у вашій церкві немає служителя, якого називали б «пастором поклоніння», а є лише «лідер поклоніння / прославлення», ваша роль від того не змінюється. І тут необхідно дещо пояснити.

Що й у який спосіб робить лідер поклоніння має прямий вплив на формування віри вашої спільноти. Усвідомлюєте ви це чи ні, але ви їх пастирюєте. Пісні, які ви обираєте для спільного недільного поклоніння церкви не просто надихають – вони навчають, тому що допомагають людям відповісти на основні питання віри: Хто є Бог та Який Він? Хто є я в Бозі та ким я був без Нього? Усе, що ви співаєте та говорите щонеділі на богослужінні послідовно формує богослов’я та віру людей у вашій церкві. А формування віри – це пасторська робота. Писання закликає пасторів проголошувати Слово (2 Тим. 4:2), пасти Боже стадо (1 Пет. 5:2) та навчати, дотримуючись вірних принципів (Тит. 1:9) і захищаючи стадо від фальшивого вчення (1 Тим. 4:16). 

Зважаючи, що основна функція «пастора» – вести громаду, а в разі служіння поклоніння – вести людей у поклонінні Богу, важливо нагадати про практику №1 для лідерів прославлення: практика духовного життя, практика живих і неформальних стосунків з Богом. Для того щоб лідер вів церкву в поклонінні, йому найперше самому треба бути поклонником: людиною, яка знає Бога особисто, а не із чуток; людиною, яка на постійній основі має особистий час спілкування з Богом, має стабільне молитовне життя.  

Не менш важливою для лідерів поклоніння є практика №2 – вивчення богослов’я. «Богослов’я» – буквально «слова про Бога», наука про Бога. Деякі люди аргументують своє небажання вивчати богослов’я небезпекою зарозумілості: що більше ми знаємо, то пихатішими стаємо. Але тут важливо розуміти той факт, що богослов’ям займається кожен: коли хтось говорить про Бога, він у певному сенсі займається богослов’ям. І тут, щоб убезпечити себе від переоцінки своїх можливостей щодо пізнання Бога, треба в смиренні розуміти, що нам ніколи не вдасться пізнати Бога досконало. Але не пізнавати Його тою мірою, у якій Він нам відкрився та відкривається, означає обмежувати свій досвід Богопізнання.  

Лідери поклоніння практикують богослов’я кожного разу, коли ведуть богослужіння. Ми буквально вкладаємо слова в уста людей. Питання в тому, яке богослов’я ми практикуємо: якісне чи погане? Якщо лідер поклоніння має бажання привести людей до правильного поклоніння Богу, то богословське навчання повинно бути одним з головних його пріоритетів. Для лідерів поклоніння надзвичайно важливо знати, що Бог говорить про Себе та що говорить про людину.

Міркуючи над природою поклоніння можна прийти до висновку, що вивчення богослов’я для лідерів прославлення є не рекомендацією, а критично важливою потребою.

По-перше, поклоніння є Богоцентричним: воно зосереджене на Богові та Євангелії (Христі). Поклоніння – це про Бога, про Його характер, про Його діла, які Він зробив, робив, робить і буде робити. І якщо ваша єдина парадигма Бога – це Ісус, то ви дуже обмежуєте досвід церкви в пізнанні Бога. Важливо, щоб наш досвід поклоніння був всебічним: тут повинні бути пісні й про Божу славу, і про Його перемогу, і про смерть, і про воскресіння, покаяння, про віру, друге пришестя тощо.  

По-друге, Бог (а не ми) є ініціатором поклоніння, ми – запрошені, ми долучаємось: наше поклоніння Богові є відповіддю на Його об’явлення та запрошення. Якщо ми в служінні поклоніння керуємося лише особистими уподобаннями, поглядами та обираємо шлях копіювання досвіду інших, ми дуже сильно обмежуємо як себе особисто, так і нашу церкву загалом. Вивчаючи Біблійний досвід поклоніння, ми можемо зрозуміти весь обсяг й різноманіття нашої відповіді на об’явлення Бога: відповідь-хвала, відповідь-подяка, відповідь-захоплення, відповідь-спокута, відповідь-сповідь, відповідь-питання (так, саме питання!), відповідь-впокорення, відповідь-довіра, відповідь-прохання та інші.

Одна з найбільших небезпек служіння поклоніння – транслювати викривлення істини, що нерідко знаходить собі місце не тільки в проповідях, а й у піснях. Погане богослов’я представляє нашій спільноті спотворений та сумнівний погляд на Бога. Воно може заплутати людей. Але найгірше, погане богослов’я, застосоване на практиці, може призвести до руйнівних наслідків віри. Тільки після ретельного вивчення оригінальної купюри можна розрізнити та помітити найменшу різницю з її підробкою. Те само й у поклонінні: лідер, який ретельно досліджує Слово Боже та який присвячує свій час вивченню богослов’я, зможе розпізнати, коли й де в тексті пісні є богословські помилки. Такий лідер здатен адекватно оцінити, чи не суперечить його розуміння своєї ролі Божій істині. Він не буде сприймати себе посередником між Богом і церквою.

Отже, хочеться побажати, щоб лідери поклоніння знали Слово Боже більше, ніж вони знають новини зі світової worship-спільноти, щоб вони мали бажання занурюватися в глибоке та серйозне вивчення Писання більше, ніж бажання розумітися на останніх найсвіжіших worship-релізах. Не задовольняйтеся лише любов’ю та пристрастю до музики — любіть Бога та майте пристрасть у пізнанні Божої істини!