День Пам’яті

Говорячи про «Велику перемогу» Радянської армії над нациським режимом та звільнення території України з-під окупаційних військ, люди часто забувають про неприпустимо жорстокі масові злочини, які здійснив сталінський режим і радянські війська:

— поширеним явищем в останній роки війни стало використання в боях «чорносвитників» – місцевих жителів, яких військове командування змушувало йти на фронт без будь-якої підготовки, спорядження та здебільшого навіть без зброї. Такі дії історики оцінюють як спробу свідомого знищення українського населення;

— у 1944 році радянська влада депортувала 180 тисяч кримських татар, а також місцевих греків, болгар, вірмен до Середньої Азії;

— вимушено переселених працівників (остарбайтерів), полонених червоноармійців після повернення до Радянського союзу вважали «неблагонадійними», що означало початок їх переслідувань, обмежень у правах та, зрештою, ув’язнення;

— після завершення війни режим продовжував завдавати втрат українському населенню. На західних територіях України радянська влада, придушуючи національний рух, за різними даними вбила 150 тисяч, заарештувала 130 тисяч та депортувала понад 200 тисяч осіб;

— внаслідок організованого масового голоду у 1946–1947 роках в Україні загинуло до мільйона осіб;

— близько мільйона українських політичних в’язнів роками потерпали від страждань у ГУЛАГу через звинувачення в нелояльності до радянської влади, антикомуністичній пропаганді та за багатьма іншими, часто надуманими, статтями. Останній політвʼязень комуністичного режиму, Богдан Климчак, повернувся з таборів 11 листопада 1990 року.

Тож навіть після звільнення наших земель від нацистських загарбників Україна знову повернулась у вир комуністичного терору, масових депортацій та переслідувань інакодумців. Український визвольний рух продовжував боротьбу за незалежність України ще наступні майже десять років, протистоячи військами НКВС. Переслідування та репресії проти всіх незгодних не припинялися аж до розпаду СРСР.

Сьогодні хотілось би, щоб ми згадали та вшанували не лише тих, хто воював у часи ІІ світової війни, але також тисячі тих, хто страждали й трагічно загинули від антилюдяної політики як нацистського, так і радянського режимів.