Адвент Радості

Пам’ятаю до війни я часто шукала слушного приводу для того, щоб відчувати радість. Це мав бути особливий стан, особливі переживання, серед особливих людей, особливих умов тощо. І часто було дуже складно досягти такого стану, тому що пазли ніколи не складались ідеально. Виходило так, що ти сам крав у себе можливості для радості.

Ісус народився в, здавалося б, найбільш непідхожий час, у непідхожому місці та в непідхожих для цього умовах, але приніс з собою ту радість, якої не було доти.

Для мене Різдво в цьому році стало символом радості, яка йде всупереч обставинам, народжуючись у цих обставинах. Різдво настане попри ракети, що летять над нами, Різдво настане попри холод, Різдво настане попри темряву.

Водночас не відриваючись від нашої реальності, від тих викликів, із якими всі стикаються, я бачу: Бог настільки сильно любить мене, що приходить у розруху й пустку, аби в недосконалих обставинах, показати досконалу любов, радість і надію. Від цього з’являється ще гостріше відчуття Його присутності в моєму житті!